• Мостиська районна рада

    офіційний веб-сайт

  • Прапор Мостиська

Мостиська

Місто Мостиська

Мостиська - місто на правах районного центру у Львівській області. Розташоване за 12 км. від польсько-українського кордону. Перша письмова згадка датується 1392 роком. Магдебурзьке право отримало у 1404р. Населення-9.162чол., лежить місто на перетині автомобільних доріг Львів - Перемишль (Віденський тракт), Дрогобич - Яворів і Дрогобич - Перемишль. Північною окраїною Мостиськ проходить залізничний шлях Перемишль - Львів. Через місто протікає ріка Січна, води якої за посередництвом р.Вишня, р.Сян і р.Вісла впадають до Балтійського моря. Відстань до обласного центру м.Львова 70 км., відстань до Перемишля 28 км. Протяжність міста з півночі на південь 6.690 км., а з заходу на схід 3.840 км. Географічне положення Мостиськ вигідне, оскільки знаходилось на перетині торговельних шляхів, що сприяло економічному процвітанню міста у 17- 19 ст.

Історія

В часовому просторі місто Мостиська носило різні назви, але всі вони так чи інакше походять від слова "мости". Мосциска, Мосціска, Мостич, Мостища і врешті Мостиська. Назва все ж не від кількості мостів, а від значимості мостів через річку Січницю (колшня назва Січної). У 13-му сторіччі переправа через Січницю охоронялась. Очевидно ця річка була повноводніша і гирлоширша, що утруднювало переправу з одного берега на інший.

Ці терени, де розташовані Мостиська, ще у 10 ст. знаходились у володіннях князівства білих хорватів, центром яких був Перемишль. Є достатньо підстав твердити, що в княжу добу на місці сучасного міста Мостиська, існувало поселення. В картотеці Інституту українознавства зареєстровано кілька пам'яток княжої доби. Зокрема, виявлено сліди городища раннього середньовіччя на правому березі р.Січниці(сучасна назва-Січна) на території колишньої філії заводу "Електрон". Поселення 11-13-го ст. відкрито за 0.3 км. на південний схід від присілка Рудники(сьогодні передмістя Мостиськ), поблизу дороги на с.Підгать. Ще одне поселення цього періоду розташоване на схід від мису лівого берега р.Вишня, в яку впадає за містом р.Січна. Ці дані вказують, що на території, де розбудовувалось місто та в його найближчих околицях існували поселення вже в 11-му - 13-му ст.

Галицько-Волинський літопис, на своїх сторінках згадує про ріку Січницю (Січну), на берегах якої сьогодні розкинулось місто Мостиська. Ця назва фігурує у цьому писемному джерелі під 1244р. і пов'язана з описом подій напередодні знаменитої битви під Ярославом 1245р. У тому часі військова розруха першої половини 13-го ст. віддзеркалювала конфлікт двох староукраїнських княжих родів, перший з яких репрезентували чернігівські Ольговичі, а другий - Мономаховичі. Так, під 1244р. Літопис повідомляє, що чернігівський князь Ростислав, отримавши підтримку від угрів і галицьких бояр, спочатку переміг військо малолітнього сина Данила, князя Лева: "Ростислав тим часом виблавши в тестя(угорський король Бела 4-й) багато угрів, просився, щоб виступити на Перемишль. Коли він увійшов, зібрав багато смердів піших і згуртував їх у Перемишль. Данило ж і Василько почувши, послали Льва, який був молодим". У битві на ріці Січниці військо Лева зазнало поразки: "Бились вони на ріці Січниці, одолів Ростислав, бо мав багато піших воїв".

Але вже у наступному році, Данило "пішов, зібравши воїв многих і піших і прогнав Ростислава із землі Перемиської. І пішов той в угри". Так переможно для Романовичів завершилась ця сутичка, яка почалась з поразки Лева над р. Січницею. В Літописі про події 1244р. на ріці Січниці, і битві 1245р. на території між Перемишлем, рікою Січницею та Ярославом, ані словом не згадується про Мостиська(Мостища), однак є згадка про укріплену переправу на цій річці, про її назву літописець не згадує. Дані археології свідчать про існування поселення на берегах р.Січної (Січниці) на місці розташування сучасних Мостиськ. Протягом певного періоду в 14-му ст. існувала Мостиська волость, центром якої було, власне, село Мостища.

З 1349 р. починається окупація Галицько-Волинської держави Польщею і Угорщиною. Остаточно Мостиська (тоді с.Мостища), як і всі галицькі землі входять до складу Польщі з 1387 р. Село Мостища стає власністю короля, якого представляє Пшебож з Конецполя, пізніше Станіслав Мальджик.

Перша писемна згадка про Мостиська датується 1392 р. Документ про це знаходиться в Центральному Державному історичному Архіві у м.Львові.

1404р. "понеділкового дня у саме свято одинадцяти тисяч дівиць" (за римо-католицьким календарем 1404р. припадає на 21 жовтня) - село Мостища отримало Локаційний привілей на Магдебурське право. Відповідно до цієї грамоти поселення отримало назву Мостиська і статус міста. Органом міського самоврядування став магістрат, який складався з ради, очолюваної бургомістром (з 1783р.-президентом) та лави на чолі з війтом. До складу лави входило шість лавників і війт.

На початку 15-го ст. Мостиська позбавлені статусу адміністративного центру, належать до Перемишльського повіту. Відповідно до Локаційного привілею 1404р.король Владислав Ягайло заснував у Мостиськах парафіяльний костел св.Івана Хрестителя, а біля дерев'яного костела св.Катерини(побудований в 40-х рр. 14-го ст.) монастир Домініканців. Тоді ж закладено чотирикутну Ринкову площу, ратушу,вулиці і оборонні вали, а в них брами для в'їзду та виїзду з міста.

Страшного спустошливого нападу зазнали Мостиська від турків і волохів у 1498р. Ціле місто згоріло, а разом з ним грамота на Магдебурзьке право. Через два роки король Ян Ольбрахт, беручи до уваги знищення, яких зазнало місто, звільнив міщан від усіх податків на вісім років, а король Олександр у 1512р. поновив Локаційний привілей 1404р., грамота якого згоріла в пожежі 1498р.

В 1515р. Мостиська отримали привілей, у тексті якого викладено Декрет королівського суду в справі меж між збирачами мита і купцями за публічну дорогу, якою гнали велику рогату худобу і коней з Русі, Поділля, Волощини і Волині. Це була найвигідніша сфера діяльності зовнішньої торгівлі у Першій Речі Посполитій. Дорога, наприклад, з Поділля, де галицькі купці вирощували велику рогату худобу і коней, найкоротша через Мостищину у Відень, Берлін… на Рейн.

1570р. - король дав дозвіл на проведення двічі на тиждень у вівторок і п'ятницю торгів, а чотири рази на рік ярмарків (25 лютого, 27 червня, 10 серпня, 2 листопада).

1589р. - у місті 308 будинків, в яких проживало 1540 мешканців.

У 1593р. Мостиська стають центром староства. Мостиським старостою став Ян Щасний Гербурт. Тоді він отримав повідомлення від короля Зигмунта 3-го про відрядження комісарів для розмежування Мостиськ від Стрільчиск, Старих Рудник і Нових Рудник. У 1604р. Я. Щ. Гербурт своєю грамотою від 12 січня дає дозвіл мешканцям Мостиськ "грецької віри" побудувати церкву св.Юрія на північно-східному валі міста (Війтівський грунт). Про існування в Мостиськах церкви у період від упадку руської (української) держави у 1349р. аж до 1604р. не має ніяких відомостей. Коли взяти до уваги два привілеї Я.Щ.Гербурта, за якими: у 1600р. дано дозвіл на дальше функціонування церкви Різдва Христового в Старих Рудниках (Завада); а в 1604р. дозволено збудувати церкву св.Юрія у Мостиськах, то слід вважати, що в попередніх роках тодішню православну церкву у Мостиськах було усунуто, а українці Мостиськ ходили молитися на Заваду - околицю Мостиськ.

1604р. пробощ Бартоломей з Рогатина завершив будівництво мурованого костела св.Івана Хрестителя.

1612-1624рр. - найбільша частота татарських наїздів (20-ть наїздів).

1631р. - згадка про братство при церкві св.Юрія, яке провадило шпиталь для убогих.

У 1648р. селянсько-козацькі війська гетьмана Б.Хмельницького під проводом полковника Копистянського на шляху до Перемишля здобувають у Мостиськах фільварок, а парафіяльний костел Івана Хрестителя пограбували й понищили, в підміському селі Закостіллі перебили оборонців-поляків, а костел св.Михайла спалили.

1650, 1656-1659, 1685,1696 - роки неврожайні, голод.

1649, 1652, 1653, 1714, 1765 - місто навідували пожежі.

У 18-му ст. Мостиська стають важливим торговельним і ремісничим містом. До міста на торги і ярмарки приїжджали іноземні купці з метою закупівлі полотен, які славились високою якістю.

1771р. - в Мостиськах проживало 1230 латинників (62,2%), 238 греко-католиків (12,1%), 494 жидів (25,1%).

1772р. - Мостиська під владою Австрії.

1786р. - у місті і передмістях 386 будинків, в яких мешкало 2863 чол.

У 1788р. цісар Йосиф 2-й ліквідовує в Мостиськах чоловічий монастир Домініканців і жіночий монастир контемпляційного чину, а також три костели: св.Катерини (функціонував при монастирі Домініканців), св.Діви Марії(функціонував при жіночому монастирі) і Святого Духа(стояв в північно-східному куті площі Ринок). Для римо-католиків міста залишався парохіальний костел св.Івана Хрестителя. У тому часі в північно-східному куті площі Ринок жиди отримали дозвіл на будівництво синагоги, правдоподібно, на місці розібраної будівлі костела Святого Духа. В 1801р. українці Мостиськ викупляють у держави будівлю колишнього костела св.Діви Марії, яка стояла пусткою. Приміщення переобладнали відповідно до східно-візантійського обряду. Від 1804р. церкву іменовано Покров Пресвятої Богородиці, де відправлялися основні Богослужіння. Вона була дочірньою в парохії св.Юрія. Від часу Першої світової війни вона стала парохіальною.

Мостиська стають містом ремісників - тут працювало декілька ткачів, а також такі цехи, як: поворозників(11), кушнірів(8), кравців(25, між ними 14 євреїв), ковалів(16), шевців(30), грабарів(1), теслів(4), столярів(6), сідлярів(4), слюсарів(4), бондарів(2), склярів(2), різників(31), були в місті гончарі, колодії. З промислових закладів: цегельня(pospolita, у західній частині міста), бровар(pospolity), млин американський і паровий млин.

Мостиська є першим містом в Україні, через залізничну станцію якого пройшов потяг. 4 листопада 1861р. цей потяг прибув на станцію Мостиська з Відня у складі паротягу під назвою "Ярослав", двох пасажирських вагонів та чотирьох платформ.

З 1883р. розпочав діяльність римо-католицький монастир Редемптористів (замість ліквідованого в 1788р. монастиря Домініканців). Тоді ж почались відправи в колишньому костелі св.Катерини, який з березня 1902р. почав функціонувати під покровительством Матері Божої Неустанної Помочі.

Протягом 1880-1894рр. на Ринковій площі в Мостиськах здійснювалась закупівля коней для львівського кінного трамваю.

1895р. - по виборчому округу Мостиська-Перемишль-Добромиль до австрійського парламенту балотувався Іван Франко. Велику агітаційну роботу за його кандидатуру розгорнув письменник Вячеслав Будзиновський, якого поліція заарештувала під час передвиборчих зборів, які відбувались у домі мостиського жида-адвоката Корнера.

1901р. - адвокат Захар Скварко заснував у місті кредитну спілку "Народний Дім в Мостисках", яка виривала українських селян повіту з лихварських пут жидів, а в 1903р. заснував Мостиську філію "Просвіти", яку очолив.

1910р. - у Мостиськах проживало 512 греко-католиків, 1614 римо-католиків, 2578 іудеїв-жидів. Як наслідок полонізаційних процесів - 400 греко-католиків міста у дома розмовляли по-польськи.

1 серпня 1914р. - початок Першої світової війни. Вже у серпні цього ж року після переможної ходи на Захід, маси російських військ зайняли Мостиська і навколишні терени. Вони призначались для наступу на фортецю Перемишль, яку здобули майже через п'ять місяців облоги (з 8 листопада 1914р. до 22 березня 1915р.). 22 березня 1915р. в палаці Холонєвського на Рудниках відбулись переговори представників обох армій про форму здачі фортеці Перемишль. З 22 березня по 3 червня 1915р. Мостиський повіт входить до складу 4-ї Галицької губернії. Центр повіту знаходився в Судовій Вишні.13 червня 1915р. відбувся "перелом під Гусаковом", який закінчився відступом росіян.

1 листопада 1918р. - проголошення Західно-Української Народної Республіки. Залізнична станція й інші стратегічні об'єкти Мостиськ в руках українців.Після того, як українці 11 листопада втратили Перемишль, українці Мостиськ відступили в південну частину повіту. Повітовий центр ЗУНР, який знаходився в с.Крукеничі очолив Степан Байдала, а з 14 лютого по 16 травня 1919р. адвокат Любомир Данилович.

1919-1939рр. - Мостиська у складі Польщі. Будинок української кредитної спілки "Народний Дім в Мостисках"(колишня вул.Лянгера, сьогодні вул. Будзиновського) стає теж осідком для філії "Просвіти", повітового Комітету УНДО, спортивного клубу "Скала", руханково-пожежного товариства "Луг", повітового Союзу Кружків "Рідна Школа". На колишній вулиці Панській (сьогодні вул.Грушевського) працювали філія "Народної Торгівлі" та Комітет Організації Кооператив.

1939р. - в Мостиськах проживало 2100 поляків, 2400 жидів, 405 українців.

З 27 вересня 1939р. по 26 червня 1941р. Мостиська під окупацією Радянського Союзу.

З 1941р. по 1944р. Мостиська під окупацією гітлерівської Німеччини.

Протягом 1941-1942 років німецькі окупанти майже всіх 2400 евреїв міста (врятувалось не більше 20 осіб) розміщували в тимчасовому гетто, яке знаходилось на площі біля польського "Сокола" (в даний час біля будівлі районного Народноро дому) і площі біля школи ім.кор. Собеського (на даний час ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2.) їх партіями відправляни у концтабіл м.Белз, але не всіх: старих, хворих і калік розстрілювали перед відправкою поблизу залізничної станції Мостиська.

25 липня 1944р. Мостиська захопила Червона Армія. Місто у складі СРСР.

Відповідно до наказу наркома внутрішніх справ Л. Берії у Мостиськах було створено перевірково-фільтраційний пункт з розрахунку на 3 тис. осіб. При перевірці осіб, що мали проходити через цей фільтропункт, особливий наголос робився на виявлення оунівського активу і його фізичному знешкодженню. Начальником призначено майора держбезпеки М. Полєшкіна. При фільтропункті діяли групи оперативних працівників: зі "Смершу" виділено 200, з НКВС СРСР - 60 і НКДБ - 70 чол.

У грудні 1988 року у Мостиськах створено товариство рідної мови ім.Т.Шевченка.

В жовтні 1990р. рішенням Мостиської міської ради у місті демонтовано пам'ятник В.Леніну.

24 серпня 1991р. - Мостиська у складі Незалежної України.

З 1997р. - місто Мостиська - член Асоціації міст України, а у 2004р. відзначено 600-ліття заснування міста на Магдебурзькому праві.

2000р. - до двохтисячоліття від Різдва Христового на роздоріжжі вулиць Галицька і Гайдамацька встановлено фігуру Метері Божої.

 

Джерела

Петегирич В. Археологічний коментар до локалізації літописної ріки. Ріка Січниця за І.Крип'якевичем//Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - Львів. 2001. - С.809-917

Львівська залізниця. - Вікіпедія

Мартин Б. Мостиська і Мостищина. Мостиська. 2009. С.20-24, 58, 46, 211, 84, 91, 95-99, 102, 106, 244, 203

Мостиська районна рада висловлює щиру подяку історику-літописцю п.Б.Мартину

за допомогу у підготовлені матеріалів з історії району та історії міст.