• Мостиська районна рада

    офіційний веб-сайт

  • Прапор Мостиська

Судова Вишня

Місто Судова Вишня

Судова Вишня (колишня назва Вишня) - місто розташоване у східній частині Мостиського району Львівської області на річці Вишня. Перша письмова згадка з 1230р. Магдебурзьке право отримало у 1368р. Відстань до районного центру м.Мостиська 15км., до обласного центру м.Львова 55км. Станція на залізничній лінії Львів - Мостиська Друга. Через місто проходить автошлях Львів - Перемишль, Львів - Самбір, Самбір - Яворів.

Історія.

Стара назва "Вишня" - староруський прикметник жіночого роду від слова "вишній". За часів древньої Русі, утворений з старослов`янської оселі, город Вишня одержав свою назву завдяки положеню на Комаровій горі. Аналогічна назва - Вишгород.

981р. - За князя Володимира Святославовича засновано давньоруський град Вишня.

1230р.- Перша літописна згадка про Судову Вишню: "А Філіп безбожний (вишенський боярин) зве князя Данила во Вишню на убієніє і преданіє землі єго...". (Галицько-Волинський літопис).

1349р.-Починається окупація Галицько-Волинської держави Польщею і Угорщиною. Остаточно Вишня (Судова Вишня), як і всі галицькі землі входять до складу Польщі з 1387р. Власником Вишні стає Петро Внучек, потім Малгожата Лисаковська.

1368р.- Нова Вишня отримує Локаційний привілей на Магдебурзьке право. Казимир Великий надає Янови з Дембіци війтівство у Вишні і право заснувати тут місто на 100 ланах, з призначенням 6 ланів для війта-осадчого та 2 ланів для костела, для руських побудована церква, а протягом 20 років звільнення від всіх тягарів княжого чи королівського закону.

1443р. - Відбувся перший сеймик (з'їзд) шляхти Львівського (Руського) воєводства у Вишні, а з 1545р. почали відбуватись сесії перемиського суду для шляхти. Вишня отримує прикметник "Судова". Вперше з цим прикметником згадується у 1741р.

1484р. - король Казимир Ягейлончик надав місту привілей: у Вишні встановлено два річні ярмарки; 8 вересня та 6 грудня.

1545-50р. - Народився видатний український письменник-полеміст Іван Вишенський.

1560р. - плебаном костела св.Антонія у Судовій Вишні був ксьондз Мартин Кровіцький, згодом активний діяч епохи Реформації.

1563р. - затверджено статут братства при церкві св.Пресв.Трійці (другий після Львова), яке дало почин до заснування цеху малярів-іконографів. Творчість, наприклад, маляра Яцка з Вишні припадає на роки визвольної війни. На іконі "Страшний суд" в с.Домашин він залишив напис: "...Року божого 1656 сій образ содьлали многогрішний раби с польськи града Вишень Яцко маляр егда бьість война со козаками поляци шведь и Москва".

1625р. - передміщани Судової Вишні написали скаргу до львівського старости Станіслава Мнішка проти вишенського старости Яна Коритка, який тероризував мешканців. Мешканці міста організовували делегації до королівського двору, але це, навпаки, посилювало терор зі сторони деспота.

У 1647р. він з своїми гайдуками напав на дім війта Судової Вишні, який відстоював сторону міщан.

1648р.- міщани-русини відкрили брами міста селянам-повстанцям з навколишніх сіл. Згодом прибуде до міста полковник Копистянський, який поведе об'єднані козацько-селянські сили на Перемишль.

1695р. - оборона церкви Спаса від турецько-татарських військ. Не здобувши церкви і міста вони подадуться на Львів, де на цьому шляху будуть розбиті польськими військовими відділами. Це був останній напад кочівників на наші терени. Церковна влада на пам'ять цієї події встановила відпуст кожного року на 19 серпня на Спаса - в свято Преображення Хреста.

1730р. - побудовано на горі за містом новий будинок польського монастиря Реформатів - кляштор з костелом.

1772р. - Судова Вишня під владою Австрійської монархії. 1861р. - через Судову Вишню проведено залізницю з Кракова до Львова.

1870р. - побудовано одне з перших промислових підприємств - фабрику паперу. Згодом побудовано млин і цегельний завод вишенського пана Марса.

У 1898р. згоріла стара дерев'яна церква Спаса. Вишенське Передмістя і Загороди швидко збудували 1899р. на її місці нову, муровану церкву, де відбувалися славні вишенські відпусти на Спаса.

1912р. - засновано Судововишнянську філію товариства "Просвіта".

1912р. - посвячено ново збудований Народний Дім (арх.Тиханович), де примістились філія товариства "Просвіта", спортивне товариство "Січ", позичкова каса а також крамниця міщанина Стефана Біленького.

1914р. - 1 серпня початок Першої світової війни.

1918 - листопад - встановлено владу Західно-Української Народної Республяки (ЗУНР), комендантом став поручник Третяк, а міським комісаром - Степан Біленький.

1939-1941рр. - у місті Радянська влада. Після відступу більшовиків у Судововишнянській тюрмі НКВС було виявлено останки 70-ти мешканців району, яких енкавеесівці заарештували і вбили протягом 22 -25 червня 1941р.

З 26 червня 1941р. по 24 липня 1944р. Судова Вишя окупована нацистською Німеччиною.

1944 - 1991рр. - місто Судова Вишня під владою СРСР.

1979р. - відкрито пам'ятник Івану Вишенському. 1990р. - Святкування 760-літнього ювілею міста. На фасаді Народного Дому відкрито меморіальну дошку на честь неодноразового перебування Великого Каменяра у Судовій Вишні. В цьому ж році в місті засновано Товариство української мови, яке є правонаступником славного товариства "Просвіта".

З 24 серпня 1991р. Судова Вишня в складі Незалежної України.

Джерела.

Дмитрасевич Т. Нарис історії міста Судова Вишня. Львів. 1991.

Саган І. Краєзнавчі виднокола. Мостиська. 1999.

Мартин Б. Мостиська і Мостищина. Мостиська. 2009.

Чавс П. Увирі життя. Мостищина і Судововишенщина. Стемфорд. 1976.