• Мостиська районна рада

    офіційний веб-сайт

  • Прапор Мостиська

Начальником Мостиського відділення Городоцької ОДПІ 01.09.2016 року було проведено семінар з платниками податків Мостиського району по питанню нарахування та черговості сплати податків та інших платежів до бюджету, Було акцентовано увагу по своєчасності

  Начальником Мостиського відділення Городоцької ОДПІ  01.09.2016 року було проведено семінар з платниками податків  Мостиського району по питанню нарахування та черговості сплати податків та інших платежів до бюджету, Було акцентовано увагу по своєчасності сплати податків та податкових платежів і доведено дати сплати, а саме:  
:
1 вересня, четвер
Останній день сплати рентної плати за липень за:
користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
користування радіочастотним ресурсом України;
транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
8 вересня, четвер
Останній день сплати податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2015 р. по 30.06.2016 р.
9 вересня, п'ятниця
Останній день подання звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС)
звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС)
звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС)
звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА)
звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма № 1-ОТ)
звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма № 1-РА)
звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ)
15 вересня, четвер
Останній день подання
заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІV кварталу та розрахунку доходу за попередній календарний рік
звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за серпень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за серпень
20 вересня, вівторок
Останній день подання
податкової декларації з ПДВ за серпень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю
декларації акцизного податку за серпень
податкової декларації рентної плати за серпень з розрахунком:
рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за серпень платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у серпні
звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за серпень
заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІV кварталу
Останній день сплати
доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за серпень*
авансового внеску з єдиного податку на вересень платниками, віднесеними до першої та другої груп
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за серпень (крім гірничих підприємств)
28 вересня, середа
Останній день сплати
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за серпень
30 вересня, п'ятниця
Останній день сплати
ПДВ за серпень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю
акцизного податку за серпень
плати за землю за серпень
податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень
податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за серпень на поточний
 Було вказано , що виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Кодексу).


ЯК БУТИ З ПОДАТКОВОЮ НАКЛАДНОЮ, ЗАРЕЄСТРОВАНОЮ В ЄРПН, АЛЕ НЕ ВКЛЮЧЕНОЮ ДО СКЛАДУ ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ ПРОТЯГОМ 365 КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ?
    Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє,що відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ.
Водночас пунктом 50.1 статті 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, якщо сума ПДВ відображена у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.
З цього приводу Державною фіскальною службою України надано роз’яснення у листі від 15.08.2016 р. N 17646/6/99-95-42-01-15.


Круглий стіл  від 01.09.2016 року для  неприбуткових  установ та організацій
Мостиським відділенням  Городоцької ОДПІ у зв’язку з численними зверненнями неприбуткових установ та організацій щодо виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ) проведено круглий стіл з даною категорією  платників податків. Начальник Мостиського відділення роз»яснив , що неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов'язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 ПКУ, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Відповідно до пп. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 ПКУ порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.
Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів управління та інших пов'язаних з ними осіб (визначення доходу наведене у ст. 14 ПКУ);
- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
- бюджетні установи;
- громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
- спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
- об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
- професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;
- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року N 440.

 Круглий стіл по питанню  застосування старих та нових форм книг обліку розрахункових операцій
Начальником Мостиського відділення Городоцької ОДПІ при проведенні круглого столу з платниками податків  Мостиського району було коротко проінформовано  що державна фіскальна служба України листом від 05.08.2016 р. № 26665/7/99-99-08-01-03-17 повідомила про внесення змін до форм книги обліку розрахункових операцій (далі ? книга ОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі ? РРО) та книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю.
Нові форми названих книг установлені Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 920/29050 (далі – Наказ № 547).
Зокрема, затверджені форми книг ОРО передбачають відображення загальної суми розрахунків (графа 5), суми розрахунків, що оподатковуються податком на додану вартість (графа 6), суми розрахунків, що оподатковуються акцизним податком (графа 7), суми податку на додану вартість (графа 8), суми акцизного податку (графа 9).
Отже у теперішній час перші, другі та наступні книги ОРО на РРО мають реєструватись виключно за новими формами.
З приводу можливості продовження застосування суб’єктами господарювання та перереєстрації книг ОРО на РРО, які були зареєстровані за формами, встановленими у додатку 1 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.09.2013 за № 1618/24150, що втратив чинність, повідомляємо таке.
Пунктом 3 Наказу № 547 установлено, що вимоги до форми і змісту книг ОРО та розрахункових книжок у частині відображення інших податків (зборів), крім податку на додану вартість, не поширюються на здійснення у них записів про рух готівки та про суми розрахунків на підставі розрахункових документів, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності цим наказом.
Виходячи із зазначеного, порядку та підстав для перереєстрації, скасування реєстрації, реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО, суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО на РРО за старою формою до першої із подій: закінчення книги ОРО, завершення строку служби або припинення застосування відповідного РРО, виникнення підстав для перереєстрації або скасування реєстрації книги. Такі книги дозволяється перереєстровувати лише у перехідний період – протягом місяця після набрання чинності Наказом № 547. Після спливу зазначеного терміну у разі виникнення підстав для перереєстрації книг ОРО, здійснюється реєстрація другої або наступної книги ОРО на РРО за новою формою.
При цьому суб'єкти господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією підакцизних товарів, в касових чеках яких обов’язковим реквізитом є дані про акцизний податок, використовуючи раніше зареєстровані книги ОРО (за старою формою) здійснюють у них записи наступним чином:
1) у назвах граф 6, 7 книги ОРО за старою формою слід дописати знак «/» та відповідно слова «за ставкою акцизного податку», «сума акцизного податку»;
2) за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи послідовно вносяться:
у графу 6 – суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою податку на додану вартість, «/», суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку;
у графу 7 – сума ПДВ», «/», сума акцизного податку.
Водночас слід зауважити, що ведення у такий спосіб книги ОРО є не зручним, і ДФС України рекомендує зазначеним суб’єктам господарювання звернутись до органу ДФС за місцем реєстрації книги для реєстрації другої та наступної книги ОРО на РРО за новою формою. З причини зміни форми книги така реєстрація може бути здійснена у будь-який час.
У суб'єктів господарювання, діяльність яких не пов'язана з реалізацією підакцизних товарів, касові чеки, що друкуються РРО, не містять даних про акцизний податок та відповідні графи 7, 9 книги ОРО будуть не заповненими. Відповідно, зазначені суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО без внесення до них будь-яких змін, але лише до виникнення зазначених вище підстав для припинення використання книги.
ЗАЯВУ ПРО ПЕРЕХІД НА СПРОЩЕНУ СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ МОЖНА ПОДАТИ НЕ ПІЗНІШЕ 15 ВЕРЕСНЯ
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує, щосуб’єкт господарювання, який є платником інших податків може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу, щодо кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
ПОРЯДОК СПЛАТИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВАМИ, ЯКІ ПЕРЕХОДЯТЬ ЗІ СПРОЩЕНОЇ НА ЗАГАЛЬНУ СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ
 Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 - 298.2.3 ст. 298 ПКУ (п. 298.2 ст. 298 ПКУ). Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Поряд з цим, п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
З урахуванням зазначеного, платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.12)

Круглий стіл-ЗАТВЕРДЖЕНА НОВА ІНСТРУКЦІЯ З ОФОРМЛЕННЯ ФІСКАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ МАТЕРІАЛІВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
   Начальником Мостиського відділення Городоцької ОДПІ при проведенні круглого столу з платниками податків  Мостиського району було коротко проінформовано, що 19.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.07.2016 №566 «Про затвердження Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративне правопорушення» (далі – Наказ №566), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за №1046/29176.
Відповідно до Наказу №566 визнано такими, що втратили чинність накази Державної податкової адміністрації України:
- від 28.10.2009 №585 «Про затвердження Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за №1262/17278;
- від 05.04.2011 №193 «Про внесення змін до Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.04.2011 за №490/19228.
Затверджена зазначеним Наказом Інструкція з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення (далі – Інструкція) встановила, зокрема:
- порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;
- процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення;
- процедуру розгляду справ про адміністративні правопорушення органами доходів і зборів;
- порядок ведення діловодства у справах адміністративного правопорушення;
- порядок забезпечення належного розгляду скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення.
Інструкція не поширюється на провадження у справах про порушення митних правил, порядок якого визначений Митним кодексом України.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Наказ №566 опубліковано у газеті «Офіційний вісник України» від 19.08.2016 №63.

 

ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ СПЛАТИ ТРАНСПОРТНОГО ПОДАТКУ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що відповідальність до фізичної особи за несплату транспортного податку, якщо контролюючим органом не надіслано (не вручено) до 1 липня повідомлення-рішення про сплату податку не застосовується
Оскільки сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України . (пункт 54.5 статті 54 Кодексу).
Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Кодексу податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс ( категорія 111.06).

 Мостиським відділенням Городоцької ОДПІ проведено  семінар з питань роз’яснення норм Податкового кодексу України та законодавства з ПДВ, єдиного податку,доходів з фізичних осіб.
Надаємо відповіді на актуальні питання, які надійшли від платників податків у ходіпроведення заходу.
Питання :  Які нові форми відшкодування ПДВ ?
Відповідь відповідно до наказу наказу  Міністерства фінансів України від 13.07.2016 №606 затверджені наступні форми документів, що використовуються у процесі відшкодування сум податку на додану вартість:
- Висновок про суми відшкодування податку на додану вартість;
- Журнал обліку висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих органами Державної фіскальної служби України до органів Державної казначейської служби України;
- Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих до органів Державної казначейської служби України;
- Журнал реєстрації висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, отриманих органами Державної казначейської служби України від органів Державної фіскальної служби України;
- Звернення про підкріплення коштами для відшкодування податку на додану вартість;
- Рішення про перерахування коштів для відшкодування податку на додану вартість.
Висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих до органів Державної казначейської служби України, подаються до органів Державної казначейської служби України органами Державної фіскальної служби України в електронній формі з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.
Журнал реєстрації висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, отриманих органами Державної казначейської служби України від органів Державної фіскальної служби України, ведеться в електронному вигляді.
Звернення про підкріплення коштами для відшкодування податку на додану вартість подаються до Державної казначейської служби України її територіальними органами.

Запитання : Щодо обмеження кількості видів діяльності , які зазначаються у реєстрі платників єдиного податку  ?

Відповідь: Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Кодексом не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку

Запитання: Чи можна отримати відомості про доходи з державного реєстру відомості про доходи з державного реєстру з фізичних осіб через інтернет?


Відповідь: фізична особа може звернутися до органу ДФС за своїм місцем проживання, місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування для отримання відомостей про суми одержаних доходів.
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка. У разі подання заяви повноваженою особою необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, її копію, а також оригінал і копію документа, що посвідчує особу такого представника.
Звертаємо увагу, що фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу.
Також повідомляємо, що з 01.09.2015 у штатному режимі працює електронний сервіс щодо отримання відомостей про доходи засобами спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Отримати ЕЦП можна безкоштовно в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД). В такому випадку запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе.
Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи засобами «Електронного кабінету платника» можна на офіційному веб-порталі ДФС.

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ ОПЕРАЦІЙ З ПОСТАЧАННЯ ТА ІМПОРТУ ВІДХОДІВ ТА БРУХТУ ЧОРНИХ І КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ
Мостиське відділення городоцької ОДПІ  нагадує, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» продовжено до 01.01.2017 року дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
При цьому переліки таких відходів та брухту чорних та кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На даний час постановою КМУ від 25 березня 2015 року № 136 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15» продовжена до 1 січня 2017 року дія постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15, якою затверджено переліки відходів та брухту чорних та кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільняються від ПДВ

Практикум( тренінгу)  по питанню надання переліку документів для реєстрації РРО,

Центр обслуговування платників податків Мостиського відділення  у зв»язку із постійними зверненнями повідомив присутніх юридичних та фізичних осіб що доповнено перелік документів, які суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО):
- копію паспорта (формуляра) РРО;
- копію паспорта модема (при застосуванні зовнішнього модема);
- копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО.
Зауважимо, що вимога про надання суб’єктом господарювання копії договору між ЦСО та виробником тимчасова. Вона виконуватиметься до створення Реєстру центрів сервісного обслуговування.
Для перереєстрації РРО необхідно додати:
- довідку про опломбування РРО (при внесенні змін, які потребували переопломбуванню РРО);
- копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО (при перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці).
Відзначимо, що на сьогодні спрощено процедуру перереєстрації РРО в контролюючому органі за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків при зміні контролюючого органу, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку.
Зокрема, встановлено, що реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначені в реєстраційному посвідченні.
Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились у контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.
Доповнено перелік підстав для скасування РРО. Так, скасування реєстрації РРО відбувається при наявності судового рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці. Скасування реєстрації за цією підставою може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Такі зміни зумовлені наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547. Детальніше про це йдеться у листі ДФС України від 09.08.2016 р. №26897/7/99-99-08-01-03-17.

Семінар на тему ПОДАТКОВА ЗНИЖКА ЗА НАВЧАННЯ!
У зв»язку іs частими зверненнями фізичних осіб Мостиським відділенням Городоцької ОДПІ проведено семінар  щодо отримання податкової знижки за навчання . Як нагадав начальник Мостиського відділення Городоцької ОДПІ Чабан Я.С.з початком нового навчального року студентам та їхнім батькам про право на нарахування податкової знижки за 2015 та 2016 рік. Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не
  може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2015 році – 1710, у 2016 році – 1930). Право на нарахування податкової знижки має резидент України.
Перше, про що варто пам’ятати студентам, які працюють та отримують заробітну плату та батькам непрацюючих студентів – для реалізації права на податкову знижку необхідно подати до державної податкової інспекції за місцем податкової адреси (реєстрації) декларацію про майновий стан і доходи. Граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2015 рік (оплата за другий семестр 2014-2015 навчального року та 1 семестр 2015-2016 навчального року) – 31 грудня 2016 року. До настання граничного терміну подання такої декларації залишилось менше 4 місяців. Декларацію для реалізації права на податкову знижку за 2016 рік (оплата за 2 семестр 2015-2016 навчального року та 1 семестр 2016-2017 навчального року) слід подати у 2017 році, до 31 грудня.
У разі протермінування платником подання такої декларації, право на наступні податкові роки не переноситься.
1. Який алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання за 2015 рік?
Відповідь: Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового 2015 року розраховується наступним чином:
1) визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (#ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих #ПСП, утриманого єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
2) на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки, яка не повинна перевищувати для студентів, які навчаються на заочній, вечірній, дистанційній формі навчання – 20520 грн. (1710 грн. х 12 міс.), для денної форми навчання – 17100 грн. (1710 грн. х 10 міс.);
3) розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
При цьому відповідно до п. 179.8 ст. 179 Податкового кодексу України сума, що має бути повернута зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
2. Чи має право скористатися податковою знижкою за навчання дитини один із батьків, якщо договір укладений між навчальним закладом та дитиною (в договорі зазначено П.І.Б. дитини) та квитанції на оплату оформлені на ім’я дитини, яка не має самостійних джерел доходу?
Відповідь: Відповідно до ст. 180 та ст. 199 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років). Згідно із ст. 199 Сімейного кодексу якщо повнолітні діти продовжують навчатися у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, у тому числі грошовими коштами. При цьому, ст. 32 Цивільного кодексу встановлено, що неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має право вчиняти правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Таким чином, один із батьків має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних йому коштів. При цьому фактичні витрати на оплату вартості навчання несуть батьки дитини, яка навчається. Законом України «Про освіту» встановлено, що за неповнолітніх дітей (до 18 років) договір на навчання повинен укладатися їх батьками, але в договорі при цьому обов’язково зазначається прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Враховуючи вищевикладене, скористатися правом на податкову знижку за навчання дитини може один з батьків, за умови надання ним відповідних підтверджуючих документів, зокрема, договору про навчання дитини, який укладений між навчальним закладом та дитиною, квитанції про оплату за навчання, довідки про доходи. При цьому, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
3. Чи має право на податкову знижку батько (матір) студента, який(-а) фактично здійснював(-ла) оплату за навчання, якщо студент працював і отримував заробітну плату?
Відповідь: Працюючий студент вже не перебуває на утриманні батьків, так як має свої джерела доходу у вигляді заробітної плати. Виходячи з норм Податкового кодексу України студент, який працює, сам є платником податку на доходи фізичних осіб, база оподаткування його доходів, включаючи заробітну плату, визначається згідно вимог статті 164 Кодексу, зокрема, за пунктом 164.1 статті 164 базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суму податкової знижки. Таким чином, якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не перебуває на її утриманні. Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отр
 имував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання.
4. Який граничний розмір суми сплати за навчання, має право включити фізична особа до податкової знижки за 2015 рік у зменшення оподатковуваного доходу, якщо навчаються кілька непрацюючих членів сім’ї першого ступеня споріднення?
Відповідь: Фізична особа має право включити до податкової знижки суму сплати за навчання, що не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. (У 2015 році – 1710 грн.). При цьому, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
5. Чи має право на податкову знижку один з батьків, що сплачує кошти за навчання дитини, якій більше 23 років та яка не працює, якщо в квитанціях зазначені дані дитини?
Відповідь: Згідно із ст. 199 Сімейного кодексу, якщо повнолітні діти продовжують навчатися і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Відповідно до Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном, у тому числі грошовими коштами, належать його власникові (ст. 317 ЦКУ), а неповнолітні діти за згодою батьків можуть вчиняти деякі правочини (ст. 32 ЦКУ), зокрема проводити розрахункові операції щодо укладеного на їх ім’я договору на навчання. Це положення застосовується і до дітей, вік яких обумовлено ст. 199 Сімейного кодексу. Отже, один із батьків (платник податку) має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних платнику податків коштів (у т. ч. заробітної плати). При цьому, фактичні витрати на сплату вартості навчання несе платн
 ик податку - батько або мати дитини, яка навчається. Тобто, квитанції, в яких зазначено П. І. Б. дитини платника податку, є документами, що підтверджують фактично понесені витрати платника податку (батька або матері) у зв’язку зі сплатою вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти дитини, яка не одержує заробітної плати та дають йому право на отримання податкової знижки з передбачених пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу підстав. Водночас, якщо дитині, що навчається і не працює, у звітному році, за який один з батьків реалізовує право на податкову знижку, виповнюється 24 роки, то право на податкову знижку за такий рік у батьків не втрачається.
6. Чи включаються до сум податкової знижки витрати за навчання на військовій кафедрі навчального закладу, що оплачуються згідно окремого договору?
Відповідь: Навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з вузом договором на навчання за певним фахом, тому включення таких витрат до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.
7. Чи має право чоловік скористатися податковою знижкою за навчання дружини, якщо вона не працює та квитанції оформлені на її ім’я?
Відповідь: Відповідно до пп.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України платник податку може включити до податкової знижки суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ). Для використати права на компенсацію вартості навчання непрацюючого члена сім’ї першого ступеня споріднення (дружини) чоловік може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосере
 дньо особою, яка звертається за податковою знижкою.
8. Чи має право на податкову знижку за навчання один з батьків дитини, яка не досягла 23 років, одружилася, змінила прізвище та квитанції оформленні саме на дитину?
Відповідь: Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст.14 ПКУ). Відповідно до ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Отже платник податку на доходи фізичних осіб має право скористатися податковою знижкою на навчання непрацюючого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, за умови, що в квитанції вказано прізвище такого члена його сім’ї, наявна копія укладеного договору про навчання та платник документально підтвердив родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою. При цьому, якщо член сім’ї першого ступеня споріднення після реєстрації шлюбу змінює прізв
 ище та в квитанціях зазначено нове прізвище, то потрібно надати ще і копію Свідоцтва про шлюб.
9. Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання?
Відповідь: Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) тощо. Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.
10. Чи має право на податкову знижку за навчання дитини один з батьків, який уклав договір з навчальним закладом, а в документах про сплату зазначено дані іншого?
Відповідь: Якщо договір з навчальним закладом укладено одним з батьків, а в документах про сплату зазначено дані іншого, то права на податкову знижку батьки не мають.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс («ЗІР») створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови веб-ресурсу та розглядається як інтегрований ресурс в інформаційне середовище органів ДФС, у якому уся направленість діяльності Державної фіскальної служби України, як внутрішня так і зовнішня, а також усі відповідні процеси інформаційно-довідкових ресурсів підтримуються та забезпечуються відповідними інформаційно-комп’ютерними технологіями.
Інформаційне наповнення «ЗІР» здійснюється на підставі функціональних повноважень ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру (щорічно понад 1 млн. звернень) та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.
У розділах «ЗІР»: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Письмові консультації» інформація систематизована по тематиках: оподаткування; митна справа; єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; електронний цифровий підпис.

Круглий стіл  по питаннях щодо  сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного та земельного податоку)
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ проведено круглий стіл по питанню сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного та земельного податоку .Відповідно до отриманих на круглому столі від СПД питаннях було надано слідуючі аргументовані відповіді
1. Які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідь: Відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації
2. З якого періоду сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості?
Відповідь: Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 1 січня 2015 року. Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України). Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платникам-фізичним особам надсилаються (вручаються) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Такі рішення надсилає контролюючий орган (#ДФС) за місцем податкової
 адреси (місцем реєстрації) платника до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за встановленою формою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості сплачується: юридичними особами – починаючи з 2015 року поквартально протягом звітного року; фізичними особами – у 2016 році за 2015 рік.
3. Чи застосовується пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до житлової нерухомості, яка в реєстраційному посвідченні фізичної особи – приватного нотаріуса зазначена як місце здійснення діяльності?
Відповідь: Пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не застосовується до житлової нерухомості, яка в реєстраційному посвідченні фізичної особи – приватного нотаріуса зазначена як місце здійснення діяльності.
4. Як сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2016 році фізичні особи, які є пільги та де можна дізнатись про ставки податку?
Відповідь: Платники – фізичні особи у 2016 році сплачують податок за житлову та нежитлову нерухомість за 2015 рік, за ставками та з використанням пільг, які застосовувались при розрахунку податку минулого року. Ставки на 2015 рік на житлову та нежитлову нерухомість були встановлені минулого року рішенням відповідних рад, але не вище 2 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015 року (24,36 грн.) за 1 кв. метр бази оподаткування для житла та не вище 1 відс. мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015 року за 1 кв. метр для об’єктів нежитлової нерухомості (12,18 грн.).
Пільги зі сплати податку на нерухомість для фізичних осіб: база оподаткування об’єктів житлової нерухомості зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний податковий (звітний) рік.
Пільги з податку (що сплачується на відповідній території) з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості на 2015 рік торік встановили сільські, селищні, міські ради. Окремі ради збільшили (з урахуванням встановлених законом обмежень) відповідну граничну пільговану межу для житла та передбачили додаткові пільги для фізичних осіб – з об'єктів житлової нерухомості, виходячи з майнового стану та рівня доходів таких осіб, а з об’єктів нежитлової нерухомості – в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування. Рішення рад можна завантажити за посиланням: ,http://sfs.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/ . 5. В якому випадку фізична особа – платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, додатково сплачує 25000 гривень на рік за об’єкт житлової нерухомості (його частку)?
Відповідь: Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку). Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у порядку, визначеному п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної згідно з п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки. При цьому фізична особа - власн
 ик об’єкта нерухомості загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), до обчисленої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, додатково сплачує 25000 гривень на рік за кожний такий об’єкт житлової нерухомості (його частку). Додаткові 25000 гривень на рік за житло, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), фізичні особи платитимуть у 2017 році (за 2016 рік).
6. Яким чином та в які строки сплачується транспортний податок?
Відповідь: Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Кодексу, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
7. Яким чином фізичні особи обчислюють та сплачують транспортний податок?
Відповідь: Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Кодексу визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом (#ДФС) за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
8. До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі для проведення звірки даних по транспортному податку?
Відповідь: Відповідно до п.п. 267.6.10 п. 267.7 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України фізичні особи - платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу (#ДФС) за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.7 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування. В обов’язковому порядку слід звернутись до контролюючого органу (#ДФС) у разі викрадення автомобіля, який є об’єктом оподаткування. Транспортний податок за такий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем. Цей факт фізичній особі потрібно підтвердити, звернувшись до контролюючого органу (#ДФС) з відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
9. Як фізичні особи повинні сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності, у тому числі якщо проживають у сільській (селищній) місцевості?
Відповідь: Фізичні особи - платники плати за землю повинні сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності через установи банків та поштові відділення. У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів.
10. На яку адресу контролюючі органи надсилають фізичним особам податкові повідомлення-рішення про сплату земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності?
Відповідь: Контролюючі органи (#ДФС) надсилають податкове повідомлення-рішення про сплату земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності на податкові адреси (адреси проживання) фізичних осіб. Інформацію, необхідну контролюючим органам для обчислення і справляння плати за землю, зокрема місце проживання землевласника або землекористувача, надають Держгеокадастр та Мін’юст.
Звертаємо увагу фізичних осіб, які отримали повідомлення – рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та/або транспортного та/або земельного податку, орендної плати за землю наприкінці червня ц.р. до 1 липня, про наближення граничного терміну сплати податку, вказаного у повідомленні - рішенні. За несплату податкового зобов’язання протягом 60 днів з дня отримання (вручення) податкового повідомлення-рішення, застосовується штраф та нараховується пеня у порядку, визначеному ст.129 Податкового кодексу України.
Якщо фізична особа не згодна з обрахунками податку і має документи про право на пільги та ін., їй слід одразу після отримання повідомлення – рішення та до настання граничного терміну сплати звернутись з такими документами та відповідною заявою до місцевої державної податкової інспекції.

.
ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА ОБЛАСТІ ЗАСТЕРІГАЄ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЩОДО ПОРУШЕНЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ, А ГРОМАДУ ЗАКЛИКАЄ ДО НЕБАЙДУЖОСТІ
В процесі модернізації системи обліку за реалізовані товари та послуги суб’єктами господарювання, створено перелік обов’язкових вимог щодо реєстраторів розрахункових операцій (надалі РРО). Однією з вимог до РРО - є можливість здійснювати передачу даних щодо реалізації товарів та послуг до центральної бази даних ДФС України, де, в свою чергу, щомісячно здійснюється аналіз отриманої інформації. На підставі результатів проведеного аналізу визначається перелік РРО, які передають незначні виторги. Особлива ж увага приділяється господарським одиницям, через РРО яких, за місяць реалізується товару чи послуг на суму менше тисячі гривень.
Такі, відверто мізерні суми продаж, в більшості випадків, можуть свідчити про проведення суб’єктами господарювання розрахунків без застосування РРО. А це в свою чергу призводить до зменшення обсягів надходжень до бюджету, як державного та і місцевого. Тобто, є прямим порушенням Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, контроль за дотриманням якого покладено на ДФС України.
В ході проведення фактичних перевірок, як правило, встановлюються порушення щодо проведення розрахункових операцій без застосування РРО, факти не оприбуткування готівки та реалізації не облікованого товару. Крім того, мають місце випадки торгівлі алкоголем без відповідних ліцензій, торгівлі фальсифікованими алкогольними напоями та використання праці незареєстрованих найманих працівників.
Навіть звичайна невидача фіскального чеку призводить до не повної та не достовірної бази даних про обсяги готівкового продажу. Як наслідок – заниження платежів до Державного та місцевого бюджетів.
Тому, Мостисмьке відділення Городоцької ОДПІ звертає увагу суб’єктів господарювання на необхідність дотримання діючого законодавства під час провадження господарської діяльності та наголошує, що розмір штрафних санкцій за основні порушення становить:
за не оприбуткування, неповне оприбуткування або несвоєчасне оприбуткування готівки – у п’ятикратному розмірі від суми не оприбуткування;
за реалізацію не облікованих товарів – у двократному розмірі вартості товару;
за торгівлю без відповідних ліцензій – 17000 грн.;
за торгівлю фальсифікованою підакцизною продукцією – 17000грн..
З метою упередження правопорушень та забезпечення повноти наповнення бюджетів усіх рівнів, просимо небайдужу громаду звертати увагу на факти невидачі чеків. Вимагайте від продавців їх пробиття через касовий апарат.
З 1 ВЕРЕСНЯ ЗМІНЮЮТЬСЯ РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 року № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» Державною казначейською службою України з 1 вересня 2016 року відкриваються нові рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Наголошуємо, сплата коштів єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки, які відкриті територіальним органам ДФС відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків.
СЕРВІС ДФС «ПУЛЬС» ПРАЦЮЄ ЦІЛОДОБОВО
Антикорупційний сервіс «Пульс» - це гаряча телефонна лінія, за якою у платників податків є можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників фіскальної служби та митниці. Повідомляти можна цілодобово за номером: (044)284-00-07.
Основними завданнями органів ДФС області при опрацюванні звернень залишається оперативність, неупередженість та недопущення формального підходу у вирішенні питань заявників.
ВИГРАШІ ТА ПРИЗИ ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА СТАВКОЮ 18 ВІДСОТКІВ
Мостиське відділення городоцької ОДПІ роз»ясніє, що згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, пасивні доходи та доходи у вигляді виграшів, призів.
Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) (п.п. 170.6.1 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Слід знати, для доходів у вигляді виграшів, призів, починаючи з 1 січня 2016 року, встановлена єдина ставка податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18 відсотків.
 Круглий стіл по питанню реалізації підліткам алкоголю та тютюну ПІДЛІТКАМ
     При проведенні «круглого» столу начальником Мостиського відділення Городоцької ОДПІ Чабаном Я.С.було наголошено та роз»яснино, що що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” із змінами та доповненнями ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження. Підстав для анулювання ліцензій є декілька. Зокрема:
заяви суб’єкта господарювання; рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання; несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів); рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог статті 15 прим.3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання
ЗА «КВАРТИРАНТІВ» НЕОБХІДНО ЗАПЛАТИТИ ПОДАТОК
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ  наголошує та нагадує, що фізичні особи , які здають житло в оренду, зобов’язані щоквартально сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий податок.
Зокрема, якщо орендар (квартирант) та орендодавець (той, хто здає житло) є фізичними особами (не підприємцями), то особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є особа, яка надає житло у найм та отримує доходи.
Кожен орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені для квартального звітного періоду. А саме, впродовж 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного кварталу.
Всі отримані доходи від здавання в оренду нерухомості оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим податком - 1,5відсотки.
Відповідно до пп. 170.1 Податкового кодексу України під час нарахування доходу фізичній особі від надання нею в оренду об’єктів нерухомості необхідно враховувати розмір орендної плати, зазначений в договорі оренди, який має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом самоврядування села, селища, місця, на території яких вона розташована.
ПРИ ПРОДАЖУ ФІЗОСОБОЮ МАЙНОВОГО ПАЮ ЮРОСОБІ НЕОБХІДНО СПЛАТИТИ ПДФО
Остиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що дохід, отриманий фізособою – спадкоємцем від продажу майнового паю юрособі (ТОВ), створеній внаслідок реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства підлягає оподаткуванню.
 Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою.
Відповідно до Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю, засвідченого Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом).
Водночас Податковим кодексом встановлено, що корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.
Фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі (ТОВ) та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про доходи у встановленому порядку та сплатити ПДФО.
При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення виплаченого доходу у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.


Практикум(тренінг) по питанню використання найманої праці поза правовим полем

У зв‘язку із зверненнями бізнесу та громадськості щодо роз‘яснення вимог нормативних документів, які регламентують діяльність роботодавців у сфері трудової зайнятості, а також щодо настання фінансових наслідків у разі їх порушення, сектором  податків і зборів з фізичних осіб Мостиського відділення Городоцької ОДПІ було проведено практикум (тренінг) з СПД Мостиського району  було роз»яснино, що  з 10 лютого 2016 року набрала чинностi постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.02.2016 року № 55, якою внесено змiни до постанови вiд 17.07.2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафiв за порушення законодавства про зайнятiсть населення».
Відповідно юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичної роботи повний робочий час, та виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ – у 30 кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у 3-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної заробітної плати.
Зазначені штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Принцип мовчазної згоди спрощує умови ведення бізнесу

 Мостиське  відділення Городоцької ОДПІ інформує платників податків, що відповідно до норм Закону України від 21.04.2015 року № 344-VIII «Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу» (Стаття 69. «Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та других фінансових установах»).у правовідносинах контролюючого органу та платника податків дія принцип мовчазної згоди.
Зазначений закон спрощує порядок взяття рахунків платників податків на облік контролюючими органами, у зв'язку з введенням принципу мовчазної згоди у сфері оподаткування. Це, в свою чергу, значно спрощує ведення бізнесу для тисяч підприємців, а також поліпшує позиції України в рейтингу Doing Business-2016 за індикатором «Реєстрація підприємств».
Під принципом мовчазної згоди розуміється придбання платником податку права на провадження певних дій без отримання згоди контролюючого органу за умови, що контролюючий орган у встановлений Податковим Кодексом України строк не направив повідомлення про відмову у вчиненні дій, зокрема, щодо прийняття рахунку на облік.
Тобто, якщо контролюючий орган наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від фінансової установи про відкриття рахунку не направив повідомлення про відмову у взятті рахунка на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою. У такому випадку рахунок платника податку вважається прийнятим на облік у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення згідно з порядком подання повідомлень, встановленим відповідно до пункту 69.5 ПКУ.
Крім того, відповідно до внесених змін, датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків у банках та інших фінансових установах є дата отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючому органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою.

Практикум(тренінг) на тему чи можуть бути платники єдиного податку третьої та четвертої груп платниками ПДВ
У  відповідь на звернення представників бізнесу Мостиське відділення Городоцької ОДПІ провело  практикум( тренінг) де проінформовано СПД Мостиського району , що платниками податку на додану вартість можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.
Для цілей оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником податку, зокрема, є будь – яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділу V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).
Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розділу XIV ПКУ.
Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно із п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розділу V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розділу V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-НЕРЕЗИДЕНТА ВІН НАДАННЯ НЕРУХОМОСТІ В ОРЕНДУ
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ наголошує, що відповідно до Податкового кодексу України дохід фізичної особи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду) визначено статтею 170 ПКУ.
Нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом щодо таких доходів.
Нерезидент, який порушує зазначені норми вважається таким, що ухиляється від сплати податку.
Представницькі функції слід розуміти як представництво, що є правовідношенням, в якому одна сторона зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ст.237 Цивільного кодексу України).
Доходи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування або виплати за ставкою 18 відсотків.
Крім цього, такі доходи оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого або сплаченого на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.